Кафедра зв'язків із громадськістю

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 133
  • Item
    III науково-практична конференція "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ : тези доповідей
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Сусська, Ольга; Коник, Дмитро; Тітаренко, Ірина
    У збірнику представлені наукові доповіді учасників ІІІ науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів" (м. Київ, 24 травня 2024 року). Для наукових працівників, викладачів, аспірантів і студентів, які навчаються за спеціальністю 061. Журналістика (освітньо-наукова програма: "Зв’язки з громадськістю"), а також широкого кола читачів, хто цікавиться питаннями трансформації та удосконалення зв’язків з громадськістю, розвитком сучасної науки в галузі соціальних комунікацій.
  • Item
    Принципи використання штучного інтелекту у сфері зв'язків з громадськістю
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Зінченко, Алла
    Тези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.
  • Item
    Використання комунікаційних кампаній для сприяння інтеграції внутрішньо переміщених осіб до приймаючих громад
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Коник, Дмитро
    Тези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.
  • Item
    PR: питання етики під час війни
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Королько, Валентин
    Тези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.
  • Item
    Використання студентами ChatGPT та інших технологій штучного інтелекту: погляд 10 кращих університетів світу
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Мельник, Анатолій
    Тези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.
  • Item
    Практичні аспекти зв'язків з громадськістю у цифрову добу в Україні та світі
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Севастюк, Аліна
    Тези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.
  • Item
    Журналістська етика перед викликами кризових ситуацій
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Сусська, Ольга
    Тези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.
  • Item
    Особливості політичних комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів в Україні
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Тітаренко, Ірина
    Тези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.
  • Item
    Ключові аспекти ефективної комунікації в бізнесі: виклики та можливості сьогодення
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Титарчук, Ірина
    Тези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.
  • Item
    Рецепція іміджу у предметних сферах гуманітарних наук: перспектива синтезу наукового поняття на основі концепції культурної багатоукладності
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Щербина, Віктор
    Тези доповіді учасника III науково-практичної конференції "Особливості трансформації комунікацій в умовах новітніх суспільних викликів", 24 травня 2024 року, м. Київ.
  • Item
    Аналітичний звіт щодо дослідження організаційної культури "Публічна служба в Україні: Ваша точка зору"
    (2023) Алюшина, Наталія; Бондар Тетяна; Бурдін, Я.; Вершигора, Н.; Ганюков, О.; Дмитрук, Дмитро; Дурнєв, Олександр; Зінченко, Алла; Левцун, Олександр; Марушкевич, Ю.; Нехаєнко, Оксана; Олійник, А.; Рукомеда Роман
    Мета опитування – визначити параметри організаційної культури на публічній службі, з’ясувати її переваги та недоліки, а також відслідкувати еволюцію цінностей і поведінкових установок публічних службовців для подальшого підвищення ефективності публічної служби.
  • Item
    Звіт за результатами аналізу найкращих практик бізнесу з економічного уповноваження жінок під час повномасштабної російської війни проти України
    (ООН Жінки, 2023) Саприкіна, Марина; Зінченко, Алла; Гондюл, Олександра
    Метою проведеного дослідження було виявлення ефективних практик бізнесу з економічного уповноваження жінок під час повномасштабної війни в Україні та формування рекомендацій для стимулювання бізнесу до впровадження таких практик з урахуванням Принципів розширення прав і можливостей жінок (WEPs).
  • Item
    "Образ суспільства" та його трансформації в умовах гібридної війни
    (Фенікс, 2023) Сусська, Ольга
    Mатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції "Сучасні загрози глобальній та регіональній безпеці", м. Одеса, 29 жовтня 2023 року.
  • Item
    Інтерпретація динаміки змін суспільних настроїв у соціологічних дослідженнях
    (Наукова столиця, 2023) Сусська, Ольга
    Матеріали доповіді учасника ХIX Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії: Війна, насильство та суспільні порядки", 16-17 грудня 2022 року, м. Київ.
  • Item
    Сталий розвиток бізнесу в контексті європейської інтеграції України
    (Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2023) Зінченко, Алла
    Матеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції "Трансформація системи міжнародних відносин в умовах російсько-української війни" (до дня спротиву окупації Автономної республіки Крим та м. Севастополя) 23 лютого 2023 року.
  • Item
    Роль медіаграмотності у боротьбі з інфодемією
    (2023) Чайкун, Еллен
    Ця стаття містить якісний аналіз, який має намір висвітлити питання боротьби з неправдивою інформацією. Переглянуто матеріали щодо боротьби з феноменом надмірного поширення фейкових новин, проаналізовано наукову літературу з доказовими практиками. Мета. Систематичний огляд літератури для виявлення нових практик проти фейкових новин. Більшість досліджень зосереджені на навчанні інформаційної грамотності в боротьбі з фейковими новинами. Ця стаття спрямована на обговорення таких практик для визначення їхньої ефективності. Методологія. Було проведено систематичний огляд літератури, 32 статті, надруковані у 2020–2022 рр, з метою отримання відомих практик. Після категоризації практик було проведено якісний аналіз. Наукова новизна. Цифрова медіаграмотність є новою ареною для реалізації стратегій боротьби з фейковими новинами. Тема актуальна через те, що ми живемо у час інформаційних революцій. Поточні дебати все ще точаться навколо стратегій інформаційної грамотності для подолання фейкових новин. Тема зберігається і буде розвиватися в науковій літературі. У сучасному суспільстві необхідні додаткові дослідження з цієї теми, щоб надати практикам ефективні стратегії. Висновки. Роль інформаційної грамотності у суспільстві досі залишається відкритою дискусією, але існує консенсус відносно того, що медіа повинні брати участь у партнерстві та бути частиною мультидисциплінарного підходу. Потрібно використовувати мультидисциплінарний підхід, адже феномену поширення надмірної кількості інформації фейкових новин не можна протистояти одним рішенням. Немає сумнівів, що явище інфодемії поширюється з кожним днем, тому світ повинен об’єднатися, щоб зробити людей грамотними, які б вміли відрізняти правдиву інформацію від фейкової, а також розуміти різницю між новинами та просто думками для кращого споживання медіаконтенту.
  • Item
    Проблема інформаційного імунітету та викликів інфодемії
    (2023) Чайкун, Еллен
    Ця стаття присвячена вивченню проблеми інформаційного імунітету та викликів інфодемії. Дослідження проведено на основі аналізу наукової літератури і статистичних даних. У статті розглядаються концептуальне визначення інформаційного імунітету, причини та наслідки його порушення, а також виклики, які постають у сучасному світі внаслідок інфодемії. Інформаційний імунітет є важливим елементом захисту людини від негативних впливів інформації, що можуть спричинити шкоду здоров’ю, психологічний дискомфорт, а також вплинути на формування світогляду та поведінки. У статті представлено сучасні технології і методи захисту від шкідливої інформації, а також запропоновано шляхи підвищення рівня інформаційної грамотності населення. Також розглядаються передумови розвитку критичного мислення у суспільстві, такі як демократія, зрозуміла система прийняття рішень та дезорієнтація, стабільність і трансформація, моноканальність інформування та мультиканальність, багатобічність, діалогічність, інтерактивність. У висновках надано огляд ментальних запобіжників, таких як суб’єктність, індивідуальна картина світу, активна комунікативна поведінка. Ми поставили таке дослідницьке запитання: які відповідні контрзаходи потрібні для боротьби з інфодемією та які заходи для підвищення інфоімунітету? Дослідження мало на меті визначити інфодемічні виклики та стратегію боротьби з ними. Наявну літературу було проаналізовано за допомогою методів якісного дослідження, зосереджених на механізмі, впливі та протистоянні інфодемії.
  • Item
    Аналіз (специфіка) інформаційного наповнення газети "33-й канал" під час російсько-української війни
    (2023) Чайкун, Еллен
    Сучасні українські газети набувають особливого значення в аспекті розкриття мовних механізмів формування образу українського суспільства в міжнародному інформаційному просторі. Газета "33-й канал" стала об’єктом дослідження, оскільки своєю популярністю викликає підвищений інтерес до себе. Наукова новизна роботи полягає у вивченні специфіки наповнення газети "33-й канал", що висвітлювала різні події війни, застосуванні тематичної класифікації під час аналізу матеріалів через їх кількісний аналіз. У статті проаналізовано й досліджено тематичну структуру статей восьми тижневих випусків періодичного видання "33-й канал" (з 24 лютого 2022 року до 24 травня 2022 року). За допомогою кількісного аналізу було здійснено тематичну класифікацію статей. Також було з’ясовано сутність поняття "газетний заголовок". Розглянуто використання у заголовках статей газети "33-й канал" лексично-стилістичних засобів, що може служити відображенням соціальної реальності опублікованого матеріалу, встановити закономірність відтворення дійсності під час війни у регіональній пресі на прикладі цієї газети. У дослідженні використано метод контент-аналізу, а також аналіз стилістичних особливостей заголовків, який необхідний під час опису заголовків. Дослідження проводилося з друкованим варіантом газети. Результати дослідження показали, що журналістські публікації відображають об’єктивну дійсність регіону Вінниччини. У заголовках газети було виявлено наявність емоційно забарвленої лексики, застосування історизмів. Виявлено, що специфіка газетно-публіцистичного стилю газети – особлива експресивність. Моніторинг газетних публікацій проводився з метою аналізу інформаційного забезпечення мешканців регіону. На основі отриманих результатів відображено дані у відсотковому обсязі публікацій на різні теми в регіональній пресі під час війни.
  • Item
    Символізація як процес та інструмент масової комунікації
    (2023) Сусська, Ольга
    Стаття присвячена розгляду процесу символізації в сучасному медіапросторі. Проаналізовано погляди соціологів, культурологів, антропологів на створення смислів та їх інтерференцію у масовій комунікації, яка складає значну частину сучасного соціокультурного середовища. Картина світу, яку відтворює сучасне соціокультурне середовище, може визначатись як комплекс інтегральних типологічних характеристик культури. Розгортання комунікативних стосунків в сучасному світі невід’ємне від існування медіакомунікативного простору і не можливе без усвідомлення і дослідження мультикультуральних засад комунікації, які останнім часом привертають увагу соціологів мас-медіа, соціальних психологів, антропологів та культурологів. Якщо в гуманітарній культурі система знань будується на необхідності опанування причинно-наслідковими зв’язками, то в новому культурному типі особистості її взаємодія із суспільством є результатом випадкового, стихійного накопичення розрізнених елементів, які транслює та пропонує глобальний медіапростір. Сучасна людина відкриває для себе навколишній світ за законами випадку, в процесі спроб та помилок, сукупність її знань визначається статистично, вона черпає їх з новин мас-медіа, відомостей, здобутих з інтернет-мереж, й лише накопичивши певний обсяг інформації індивід починає знаходити в ній приховані структури. Процес символізації є одним з найцікавіших для дослідника масової комунікації. Система образної візуалізації, інтерпретацій випадковостей, які проте з часом стають суттєвими; навіть фрагментарні знання, складаючись у єдину картину за принципом мозаїки, формують структури свідомості. Досить щільно підігнані одне до одного, вони створюють компактний, з певним внутрішнім значенням, простір смислів. Творцями, провідниками та дизайнерами цієї "мозаїчної" культури є в сучасному світі засоби масової комунікації.
  • Item
    Засоби та прийоми російської пропаганди: витоки й наслідки
    (2023) Сусська, Ольга
    У статті проаналізовано міфотворчість агресивної російської пропаганди, що давно стала прикладом "антипропаганди", яка спотворює та захаращує медіасередовище. В той час, коли загальносвітовий тренд на підвищення інтерактивності у комунікативних контактах з медіапростором все більш зростає завдяки інтернет-мережам, а пропагандистські ефекти масової комунікації відходять на задній план, у медіасередовищі країни-агресорки зберігаються і підсилюються протилежні тенденції. Визначено, що після початку широкомасштабного вторгнення російських військ на територію України та розгорнутій у російських медіа антиукраїнській пропаганді стало абсолютно зрозумілим, що це була продумана заздалегідь кампанія, яка наслідувала досягнення "очікуваних результатів впливу" в дусі "парадигми ефектів" середини минулого століття. Окреслено, що повсякденними практиками російської пропаганди стали такі прийоми, як підміна понять, "псевдофактаж", дифамація, ін. Протягом десятиліття безглузді та переважно антилюдські міфи та фейки витісняють "практичний глузд" як на рівні індивідуальної, так і на рівні масової свідомості російського населення. Зазначено, що все це призводить до втрати автентичності, зниження функцій критичного мислення, підміни його стереотипами. Профанне ставлення до цінностей і вищих почуттів створює підґрунтя домінування "антиправди" у медіапросторі країни-агресорки. Намагання підсилити "путінізмом" успадкований від радянських часів патерналізм призводить до вихолощення журналістських матеріалів, маніпуляцій смислами і текстами, ужорсточення авторитарних умов існування російської мас-медійної системи. Резюмовано, що відмова від демократичних свобод та експлуатація традиціоналістських підходів до організації медіакомунікативних відносин, вульгаризація і профанація медіапростору створює так звану "інформаційну капсулу", яка базується на найгірших стереотипах радянського часу та є неприйнятною для європейської і світової спільнот.