Кафедра філософії та релігієзнавства

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 1031
  • Item
    Лаговський Іван Аркадійович
    (Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2016) Ткачук, Марина
    У статті, яка розміщена в енциклопедії "Київська духовна академія в іменах, 1819-1924 : у 2-х томах", йдеться про Лаговського Івана Аркадійовича, мученика, випускника КДА – релігійного діяча, педагога, богослова, публіциста, історика Російської Церкви.
  • Item
    Лаврентій (Макаров Дмитро Іванович)
    (Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2016) Ткачук, Марина
    У статті, яка розміщена в енциклопедії "Київська духовна академія в іменах, 1819-1924 : у 2-х томах", йдеться про Лаврентія (Макарова Дмитра Івановича), архімандрита РПЦ, випускника і викладача КДА – церковного педагога та адміністратора, духовного подвижника.
  • Item
    Лебедєв Віталій Федорович
    (Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2016) Кузьміна, Світлана; Ткачук, Марина
    У статті, яка розміщена в енциклопедії "Київська духовна академія в іменах, 1819-1924 : у 2-х томах", йдеться про Лебедєва Віталія Федоровича, протоієрея, випускника КДА – священнослужителя РПЦ, церковного діяча і педагога, біблієзнавця.
  • Item
    Лаврентій (Некрасов Михайло Іванович)
    (2016) Ткачук, Марина
    У статті, яка розміщена в енциклопедії "Київська духовна академія в іменах, 1819-1924 : у 2-х томах", йдеться про Лаврентія (Некрасова Михайла Івановича), єпископа РПЦ, випускника КДА – церковного і громадського діяча, педагога, проповідника.
  • Item
    Лащенко (Лащенков) Микола Олексійович
    (Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2016) Ткачук, Марина; Пастушенко, Людмила
    У статті, яка розміщена в енциклопедії "Київська духовна академія в іменах, 1819-1924 : у 2-х томах", йдеться про Лащенка (Лащенкова) Миколу Олексійовича – протоієрея, випускник КДА – священнослужителя РПЦ, історика Церкви.
  • Item
    Рукописное наследие Памфила Юркевича
    (1996) Ткачук, Марина; Краснобокая, Наталья
    26 февраля 1996 года исполнилось сто семьдесят лет со дня рождения Памфила Юркевича. Сегодня уже не нужно пояснять, кем был этот человек для украинской и русской философской культуры: имя его теперь известно не только узкому : кругу специалистов, но и всем, кому небезразлична ее история. Хочется верить, что с мыслителем, судьба которого поистине трагична, история не сыграет злой шутки дважды, и в будущем не останется оснований для горьких сетований А.Волынского: "Его (П. Юркевича. — Авт.) именем шумели, но его философские идеи не входили в жизнь, не создавали в обществе и печати никаких серьезных настроений".
  • Item
    Характер и направление современной германской философии
    (2001) Юркевич, Памфил
    Публикация и примечания М. Ткачук. В нашей литературе нередко слышатся жалобы на упадок философии в настоящее время и на господство в жизни и науке грубого, неосмысленного материализма, явление которого обыкновенно рассматривают как необходимое последствие этого упадка. С этой точки зрения г. Киреевский хотел сравнить нашу эпоху с эпохою Рима под владычеством императоров, когда древнее общество - эгоистическое и нравственно разложившееся, обнаруживало, по его мнению, стремления исключительно материальные. Однако же, что касается этой эпохи Римской империи, то справедливость требует сказать, что материализм господствовал тогда только в мире официальном и как бы на поверхности общества, и что рядом с ним, или несколько глубже, можно было замечать самое живое и раздражительное стремление ко всему истинному и доброму, и что может быть никогда еще человечество не было так заинтересовано высшими чаяниями и собственно-духовною жизнью, как в эту эпоху.
  • Item
    О рукописном наследии Памфила Юркевича
    (2001) Ткачук, Марина
    Философ, о рукописном наследии которого пойдет речь, не нуждается в представлении: по количеству публикаций, посвященных духовно-академическим и университетским философам России XIX в. Памфил Юркевич явно опережает других философов "кафедры". Интерес, испытываемый современными исследователями к творчеству мыслителя и в Украине, где он родился и вырос, где состоялся как безупречный профессионал и творческая личность, и в России, крупнейшему из университетов которой была отдана большая половина его преподавательской деятельности, представляется закономерным - ведь именно с именем П.Д. Юркевича связано вступление профессиональной отечественной философии в период зрелости.
  • Item
    А. Н. Гиляров как историк философии
    (1990) Кушаков, Юрий; Ткачук, Марина
    История отечественной науки и культуры пестрит еще, к сожалению, многочисленными "белыми пятнами". Освободить из плена забвения полустертые, или вовсе стертые, имена ее творцов, избавиться от поверхностных, а то и ложных, интерпретаций и оценок их наследия, одним словом — восстановить историческую правду — актуальнейшая задача историко-философской науки. В ряду таких имен — имя видного философа и историка философии, сыгравшего значительную, но по достоинству еще не оцененную роль в становлении и развитии отечественной историко-философской науки,— Алексея Никитовича Гилярова (1855— 1938).
  • Item
    Генріх Якубаніс як історик філософії
    (1999) Ткачук, Марина
    Поступово звільнюючись від одновимірного мислення і дедалі стверджуючись у розумінні культури як простору спілкування і взаємодії, сучасне історико-філософське українознавство все глибше усвідомлює необхідність розгляду філософських процесів, що відбувалися в Україні, у контексті розвитку світової й, зокрема, європейської філософської традиції. Такий підхід до осмислення історії української філософії не є апріорним, адже діалогічність і поліфонічність філософії як сам спосіб її буття увиразнюється в будь-яку добу цієї історії, тим більше, що реальними її творцями у різні часи були представники багатьох філософських культур.
  • Item
    Гіляров Олексій Микитович
    (Координаційне бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України, 2006) Ткачук, Марина
    У статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України : в 30 т., йдеться про Гілярова Олексія Микитовича, філософа, історика філософії, літературознавця.
  • Item
    Мухін Микола Феодосійович
    (Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020) Ткачук, Марина
    У статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України : в 30 т., йдеться про Мухіна Миколу Феодосійовича, історика, біблеїста-екзегета.
  • Item
    Філософія в Університеті Святого Володимира
    (КМ Academia : Пульсари, 2000) Ткачук, Марина
    Хоч як дивно, але визначний культурний центр, місто з понад півторатисячолітньою історією, Київ здобув свій перший університет лише в минулому столітті. Порівняно з провідними європейськими університетами Київський університет, що нещодавно відзначив свій 160-літній ювілей, за віком перебуває десь поміж дитинством та юністю. Але попри всю свою молодість, він встиг зробити стільки корисного для розвитку освіти, науки та культури, зростити таку плеяду талановитих фахівців, що вже давно здобув всесвітнє визнання.
  • Item
    Verba volant, scripta manent: рукописи від "Українського світу"
    (2001) Ткачук, Марина
    2 листопада 2001 року в Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України відбулася подія, на яку давно чекали українські гуманітарії. Йдеться про презентацію нової збірки текстів з рукописної спадщини Памфіла Юркевича. Цей захід, здійснений видавцями – редакцією журналу "Український Світ" та колективом науковців, співробітників Інституту філософії НАНУ, – вилився у своєрідний "круглий стіл", що зібрав навколо Юркевичевої спадщини та актуальних проблем її вивчення цілу низку фахівців і зацікавлених осіб. Доповідачі (в їх числі й автор цих рядків), радо вітаючи "іменинників" із знаменною подією, ставали щасливими власниками пухкого тому з їхніми автографами і штампом: "Подарунок Товариства "Україна".
  • Item
    Орест Новицкий: преодолевая забвение
    (1996) Ткачук, Марина
    Имя О. М. Новицкого вряд ли хорошо знакомо современному шпателю. Оно не упоминается ни в больших энциклопедиях, ни в словарях. Наследие мыслителя не изучено: но традиции, начатой Н. Чернышевским, его труды оценивали, никогда их не читая. "Непримиримый враг материализма", "ретроград", "апологет христианства и самодержавия", "компилятор", недостойный внимания, — таким предстает Новицкий в советской историко-философской литературе. Какие поверхностные, неадекватные и просто фальшивые оценки! Однако были и противоположные отзывы. В дооктябрьский период имя Новицкого как ученого и личности пользовалось большим уважением, а его произведения такие авторитеты, как В. Розанов, Г. Шпет, П. Флоренский, Г. Флоровский, О. Лосев, Д. Чижевский и др., считали значительным вкладом в развитие отечественной культуры. Каким же на самом деле было мировоззрение Новицкого? Каково его значение в истории украинской и русской философской мысли? Попытаемся в какой-то мере заполнить пустоту досадного забвения.
  • Item
    Сучасний філософський часопис повинен випереджати, ініціювати, роздмухувати філософське життя
    (2001) Ткачук, Марина
    Як історик філософії, відчуваю спокусу навести довжелезний перелік різноманітних відповідей на це запитання, які засвідчують факт, що філософія завжди була і залишатиметься проблемою для самої себе. Розмірковуючи над тим, що є філософія, чимало мислителів відчайдушно намагалися визначити це поняття, доходячи подеколи геніальних прозрінь, наближавшися до самої суті й водночас віддаляючися від неї, визнаючи неможливість будь-яких усталених відповідей і визначень у тій примхливій сфері людської духовності, якою є філософія, проте знову і знову вирушаючи на пошуки відповідей і визначень, придатних бодай на короткий час погамувати одвічну допитливість духу. Не можу не згадати у зв’язку з цим проникливе і близьке мені спостереження С. Франка, що філософія є грою розуму, дитячою забавкою складання хатинки з кубиків, з мрією колись побудувати "справжній дім".
  • Item
    Києво-Могилянська академія і становлення академічної філософії в Україні
    (2000) Ткачук, Марина
    Шлях, що його торувало академічне філософування на теренах України, видається доволі складним і далеко не безхмарним. За віком своїм українська "шкільна" філософія невимірно молодша від західноєвропейської. Філософських осередків на кшталт античних вітчизняна культура не знала ніколи. Щось аналогічне до університетської філософії Заходу, принаймні за формою, з ’явилося у нас пізніше на півтисячоліття. І причини цього, мабуть, є зрозумілими з огляду на ті культурно-історичні реалії, в яких відбувалося становлення філософської думки в Україні.
  • Item
    "Вілен Горський: дотики, смисли, споглядання": презентація книги в НаУКМА : [стенограма виступу]
    (2012) Ткачук, Марина
    Стенограма виступу Марини Ткачук на презентації збірки наукових праць "Вілен Горський: дотики, смисли, споглядання" (за ред. М. Л. Ткачук; упоряд. М. Л. Ткачук, Л. Д. Архипова. — К.: Аграр Медіа Груп, 2011. — 387 с.), яка відбулася 24 січня 2012 року в Конґреґаційній залі Національного університету "Києво-Могилянська академія".
  • Item
    Автобиографическая заметка Петра Павловича Кудрявцева
    (2017) Бурега, Владимир; Ткачук, Марина
    Автор этих статей и заметок, сын священника села Алексеевского на Ситовой Мечи Чернского уезда Тульской губернии, родился в означенном селе 24 августа 1868 г., обучался в Ефремовском духовном училище (1878-1882), Тульской духовной семинарии (1882— 1888) и Киевской духовной академии (1888-1892); в течение 1892/93 года состоял профессорским стипендиатом при кафедре истории философии; в течение четырех учебных годов, с 16 сентября 1893 г. по 10 июня 1897 г., состоял преподавателем философских предметов в Подольской (в гор. Каменце Подольском) духовной семинарии и словесности с педагогикой в женском училище духовного ведомства; одновременно членом Подольского епархиального училищного совета, а 10 июня 1897 г. занял кафедру истории философии в Киевской духовной академии, которую и занимал до закрытия академии, сначала в звании исправляющего должность доцента, затем доцента экстраординарного и, наконец, ординарного профессора.