Докторська школа імені родини Юхименків
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Еволюція системи міжнародних об'єднань як функціональне відображення інституційних тенденцій розвитку міжнародної інтеграції в західноєвропейському регіоні(2026) Бутенко, ІлляУ статті розглянуто еволюцію механізмів інтеграції в державах західноєвропейського регіону в контексті безпекової співпраці на національному та недержавному рівнях. Проаналізовано процес створення інтеграційних об’єднань Ради Європи, Європейського економічного співтовариства, Європейського Союзу, Організації Північноатлантичного договору та Західноєвропейського союзу як приклади інтеграції на рівні урядів, а також створення Європейського об’єднання вугілля і сталі, Євроатому та концерну Airbus як приклади інтеграції на галузевому рівні. Науковий інтерес спрямований на визначення основних факторів політики регіональної інтеграції в Західній Європі в період Холодної війни. За результатами дослідження встановлено, що на еволюцію політик регіональної інтеграції в Західній Європі щодо безпекової політики вплинули такі зміни, як деколонізація західноєвропейських імперій після завершення Другої світової війни, втрата актуальності франко-німецького протистояння, розбудова повоєнних практик державного управління на засаді принципів верховенства права, ринкової економіки та вироблення спільних стандартів в управлінні, а також зміна міжнародного балансу сил під час Холодної війни. Наголошено, що безпекова інтеграція в західноєвропейському регіоні є частиною ширших процесів європейської та євроатлантичної інтеграції, що зосереджуються навколо мережі міжнародних інститутів, кожен з яких має свою зону відповідальності, тож функціонування всієї інфраструктури системно пов’язане з участю держав регіону в таких організаціях, як Рада Європи, Європейський Союз, НАТО. Також зазначено, що формування спільної військово-промислової політики є одним із засадничих аспектів європейської інтеграції, що бере початок у повоєнному баченні завдання міжнародної інтеграції як механізму недопущення регіонального протистояння через ремілітаризацію держав Західної Європи.Item Стратегічні комунікації та публічна дипломатія як інструменти формування нового світового порядку й зміцнення конкурентоспроможності України(2026) Кравчук, Наталія; Андрощук, Давид; Бойко, ТетянаСучасний світовий порядок переживає масштабну трансформацію, зумовлену посиленням багатополярності, геоекономічною фрагментацією та ескалацією міждержавних конфліктів і нових безпекових загроз. За таких обставин стратегічні комунікації та публічна дипломатія є ключовими інструментами впливу держави на мобілізацію міжнародної підтримки та зміцнення її суб’єктності на міжнародній арені. Для України, що протистоїть російській агресії та одночасно інтегрується в європейський і євроатлантичний простір, ефективна комунікаційна політика стає важливою умовою захисту національних інтересів і підвищення глобальної конкурентоспроможності. Статтю присвячено комплексному міждисциплінарному аналізу стратегічних комунікацій і публічної дипломатії як інструментів формування нового світового порядку, зміцнення конкурентоспроможності та міжнародної суб’єктності держави. Розкрито еволюцію та концептуальні засади стратегічних комунікацій як системотвірного елементу зовнішньополітичної стратегії держави. Доведено, що публічна дипломатія як складова частина стратегічних комунікацій набуває пріоритетного значення для країн, що відновлюють або зміцнюють свою суб’єктність на міжнародній арені. Проаналізовано інституційні моделі США, ЄС і НАТО у сфері вибудовування стратегічних комунікацій, характерними рисами яких є інтегроване стратегічне управління, міжвідомча координація, сегментація аудиторій і широке використання цифрових платформ, великих даних (Big Data) та інструментів кризової комунікації. Показано специфіку української моделі стратегічних комунікацій, що формується в умовах гібридної війни та вимагає одночасного розвитку інституційної стійкості, оперативності та технологічної адаптивності. Наголошено на особливій ролі стратегічних комунікацій у підвищенні конкурентоспроможності України, формуванні її позитивного іміджу, нейтралізації інформаційних загроз та мобілізації глобальної підтримки. Обґрунтовано, що нарощування інституційних і цифрових спроможностей, розбудова системи аналітичного забезпечення й моделі «стратегії на випередження» є критично важливими для зміцнення позицій України в міжнародних процесах. Окреслено напрями подальших досліджень, що охоплюють оцінювання ефективності стратегічних комунікацій і вивчення інституційної стійкості національної системи комунікацій у контексті гібридних загроз.Item Дослідження впровадження програми mhGAP у системі первинної медичної допомоги в Україні(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Біклян, ОльгаМатеріали доповiді учасника XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р. Мета дослідження полягає у виявленні чинників, які впливають на процес впровадження програми mhGAP в українську систему первинної медичної допомоги для розробки рекомендацій, спрямованих на покращення якості допомоги, підтримку мотивації персоналу та забезпечення сталості послуг із ментального здоров’я на первинному рівні.Item Травма, автобіографізм та темпоральність у жіночій літературі про Голокост першого покоління уцілілих (на матеріалі творчості Іди Фінк, Шарлотти Дельбо та Синтії Озік) : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії(2026) Міхєєва, Анастасія; Пронкевич, ОлександрДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 03 "Гуманітарні науки" за спеціальністю 035 "Філологія" – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2026. Актуальність. Література про Голокост сформувалась через травму, яку зазнала Європа в роки Другої світової війни (1939–1945 роки), проте неможливо ні обмежити її, ні чітко класифікувати чи канонізувати. Голокост, як систематичний геноцид, який здебільшого асоціюється з дискримінацією, утисками та знищенням євреїв, насправді вплинув на сприйняття війни цілим поколінням по всій планеті. Чимало уцілілих мали бажання після війни поділитись своїми спогадами, проте через пережиту травму постало питання форми й засобів артикуляції спогадів. Тому література про Голокост не має канону та є синтезом жанрів і форм. Зміст творів також неоднорідний – біографічні елементи переплітаються з хибними спогадами, вигадками та суб’єктивним баченням. Тим не менш, література про Голокост стала важливою ланкою в становленні, зокрема, сучасної ізраїльської літератури та зайняла почесне місце у світовій літературі й кінематографі. Найбільш відомими стали твори письменників-чоловіків, які уціліли, тоді як твори письменниць-жінок першого покоління уцілілих не набули великого поширення. При цьому саме жінки-письменниці першого покоління уцілілих вносять інакший стиль письма в літературу про Голокост, адже жіноче письмо більш інтимне, емоційне й демонструє жіноче бачення світу та війни. У нашій роботі на прикладі творів письменниць єврейського походження Іди Фінк та Синтії Озік і письменниці французького походження Шарлотти Дельбо досліджено, яким чином травма Голокосту вплинула на жіноче письмо першого покоління уцілілих під час Голокосту. За допомогою таких аспектів, як автобіографізм (ідентичність) і темпоральність, ми намагаємось зрозуміти, як через літературний твір передаються ці аспекти травми. Тема дисертації особливо актуальна в сучасному контексті, адже через вісімдесят років після встановлення миру в Європі світ знову стоїть на порозі глобальної війни. Також події російсько-української війни мають і матимуть схожий вплив на ціле покоління, яке стало свідком окупації, дискримінації, нетерпимості та знищення. Результати роботи слугуватимуть для майбутніх літературознавчих досліджень в галузі студій травми, досліджень про геноцид та війну і зможуть допомогти зрозуміти, яким чином пережита травма війни впливає на формування нової літератури. Мета. Встановити, яким чином травма Голокосту вплинула на жіночу літературу про Голокост першого покоління уцілілих крізь призму категорій автобіографічності (ідентичності) та темпоральності. Об’єкт і предмет. Об’єктом дослідження є жіноча література про Голокост першого покоління уцілілих (на матеріалі збірки "Усі історії" та роману "Подорож" Іди Фінк, збірки "Аушвіц і після" Шарлотти Дельбо та оповідань "Шаль" і "Роза" Синтії Озік). Предметом дослідження є відображення травми Голокосту крізь призму (авто)біографізму й ідентичності та категорії темпоральності у творах жінок-письменниць першого покоління уцілілих. Методи. Культурно-історичний – вивчення історії Голокосту та місце літератури про Голокост в історичному й літературознавчому контексті, герменевтичний – інтерпретація й тлумачення творів, образів і мотивів, компаративний – порівняння досвіду та творчості трьох письменниць, формалістський – аналіз побудови текстів за формальною логікою, біографічний – вивчення особистого досвіду письменниць і відображення його у творах, психоаналіз – читання тексту крізь призму студій травми. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському та зарубіжному літературознавчому дискурсі проводиться компаративний аналіз відображення травми в жіночій літературі про Голокост першого покоління уцілілих з погляду автобіографічності, ідентичності та часосприйняття. Також уперше здійснюється спроба віднести жіночу літературу про Голокост до жанрової системи (концентраційний реалізм, література виживання та міф про Голокост) і досліджується, яким чином попередній досвід і досвід, пережитий під час Голокосту, вплинув на формування художнього стилю письменниць, твори яких досліджуються. Теоретичне значення. Дослідження дає можливість розширити аналіз художньої літератури про Голокост у темпоральному та автобіографічному аспекті в творчості інших поколінь авторів. Також положення роботи можуть стати науковим базисом для дослідження травми в літературі в контексті сучасних воєнних конфліктів. Науково-практичне значення. Матеріали та результати дослідження можуть бути використані в університетських спецкурсах і семінарах з історії та теорії літератури, присвячених літературі ХХ століття: "Історія літератури країн, мова яких вивчається", "Літературознавчі теорії та методології", "Історія зарубіжної літератури" та "Психоаналіз і література" тощо. Результати дослідження будуть актуальні для подальшого вивчення травми війни та геноциду, особливо в контексті російсько-української війни та для досліджень травми Голокосту в жінок у історичній перспективі. Їх можна використовувати для написання курсових, дипломних, магістерських робіт, а також вони стануть цінним матеріалом для відповідних розділів історичних, психологічних і літературознавчих підручників та посібників. Перший розділ дисертаційного дослідження містить загальний теоретичний огляд літератури про Голокост, увага фокусується на спробах літературознавців визначити та класифікувати літературу про Голокост в умовах відсутності чіткого канону. В науковому дискурсі щодо художньої літератури про Голокост порушується питання етичності. Як вважає Берел Ланг, писати про такі події – це моральна відповідальність кожного автора (Lang, 1988, с. 4). Тим не менш, художня література про Голокост активно публікувалась, особливо після 1970-х років ХХ століття, коли завершився колективний латентний період осягання пережитої травми. Художні тексти про Голокост, написані уцілілими, які не набули такого великого розголосу, як документальна література, спонукали літературознавців, таких як Девіда Русе та Сідру Езрагі, розробити окрему жанрову систему. Сідра Езрагі продовжила ідеї Девіда Русе про літературу "концентраційного всесвіту" та відокремила такі жанри: концентраційний реалізм, література виживання та міф про Голокост. У нашому дослідженні здійснено спробу жанрово класифікувати твори Іди Фінк, Шарлотти Дельбо та Синтії Озік за системою Сідри Езрагі. Подальший аналіз містить огляд теоретичного дискурсу травми Голокосту та її відображення в літературі про Голокост. Базуючись на ідеях Зигмунда Фройда, Кеті Карут і Шошани Фелман, вивчення літератури про Голокост включає такі аспекти, як: попередній досвід, мнемоніка, латентність, способи артикуляції травми та дослідження літератури як засобу зцілення від пережитої травми. Травма позначається не тільки на фізіологічному стані людини, але й на психологічному рівні, і саме цей рівень відображується в літературному тексті. Також травма впливає на самоідентифікацію особистості та на її орієнтацію у просторі й часі. Аналіз теоретичного дискурсу в першому розділі дисертаційного дослідження вказує на особливість переживання травми відповідно до ідентичності, що далі впливає на (авто)біографічність письма, тобто визначає, наскільки людина ототожнює себе з пережитими подіями. Єврейська ідентичність має свої особливості – насамперед унаслідок двохтисячолітнього існування без власної державності, проте з потужною релігійною основою. При цьому асиміляція багатьох євреїв у Європі напередодні Другої світової війни мала чималий вплив на переживання Голокосту. Ті, хто були більш асимільовані, відчували сильнішу несправедливість і дезорієнтацію, тоді як ті, хто мав чітку самоідентичність, змогли не втратити її навіть після пережитої травми (на прикладі Шарлотти Дельбо). Травма Голокосту також мала чималий вплив на часосприйняття. Анрі Бергсон був одним із перших, хто стверджував, що час є суб’єктивним і нелінійним і залежить від багатьох чинників. Саме література про Голокост відображає, яким чином певні травмуючі зовнішні та внутрішні чинники можуть викривити відчуття часу. Категорія темпоральності в літературі про Голокост здебільшого відображається у фрагментарності. Алейда Ассман висунула припущення про втрату минулого у собі під впливом травми, а положення Едмунда Гуссерля про "єдиний часовий потік" доводять, що травма може фрагментувати часосприйняття, проте все одно він є нерозривним. На завершення, у першому розділі було розглянуто особливості жіночого письма про Голокост першого покоління уцілілих і встановлено, що "покоління" у такому контексті не визначається віком, як прийнято вважати, а стосується саме тих, хто пережив у свідомому віці Голокост. Окрім того, посилаючись на теоретичні засади Сари Горовіц щодо жіночої літератури про Голокост, було розглянуто, чому письменниць менше, ніж письменників, та в чому полягає особливість і неоціненність їхнього творчого доробку у формуванні літератури про Голокост. Наше дослідження базується на матеріалах збірки "Усі історії" та автобіографічного роману "Подорож" Іди Фінк, збірки "Аушвіц і після" Шарлотти Дельбо та творів "Шаль" і "Роза" Синтії Озік. Другий розділ дисертаційного дослідження фокусується на аналізі впливу травми на (авто)біографічність і самоідентичність письменниць. Було досліджено збірку "Усі історії" та автобіографічний роман "Подорож" Іди Фінк – письменниці зі Збаражу Тернопільської області. Письменниця була асимільованою в польську культуру єврейкою, пережила кризу ідентичності та після завершення Другої світової війни змогла віднайти власну ідентичність в Ізраїлі. Вона використовує прийом автофікціональності, наділяючи своїх героїв елементами власної біографії, з метою уникнути болісних спогадів. Друга письменниця – Шарлотта Дельбо, яка була француженкою та підтримувала комуністичні й націоналістичні ідеї. У збірці "Аушвіц і після" авторка демонструє, що зріла і сформована ідентичність непохитна навіть після переживання сильної травми. Шарлотта Дельбо змогла зберегти свої ідентичність, саме тому її збірка є цілком автобіографічною. Третя письменниця – Синтія Озік, американка єврейського походження, не переживала Голокост фізично, проте турбувалась за долю євреїв у Європі, відчуваючи з ними національний зв’язок. Саме тому її твори про Голокост не є автобіографічними, проте, можливо, містять свідчення інших уцілілих. У третьому розділі роботи було розглянуто вплив травми Голокосту на категорію темпоральності у творчості письменниць. Іда Фінк вводить два «відтинки» часу, які вимірюються словами, тобто для неї час фрагментований залежно від подій – ув’язнення у гетто, депортації та знищення євреїв. Проаналізувавши її збірку "Усі історії", ми виділили третій "відтинок", а саме час після війни, коли людина має навчитись долати травму. Шарлотта Дельбо також демонструє фрагментацію часу, проте в неї час більш хаотичний і містить чимало прогалин. Синтія Озік, навпаки, описує дуже обмежений фрагмент часу та зображує героїню, яка живе у минулому й не сприймає теперішнє. У висновках дисертаційного дослідження було доведено, що проаналізовані твори можна класифікувати за Сідрою Езрагі таким чином: "Подорож" Іди Фінк належить до літератури виживання, "Аушвіц і після" Шарлотти Дельбо – до концентраційного реалізму, а "Шаль" і "Роза" Синтії Озік – до міфу про Голокост. Окрім того, було встановлено, що на травму Голокосту вплинули такі чинники, як попередній досвід, ідентичність і культурне оточення. Однак, хоча ці три письменниці мали різний досвід, у їхній творчості простежуються схожі риси: фрагментарність часу та насиченість поетикальних елементів.Item Чинники розвитку вікарної травми у фахівців сфери психічного здоров'я(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Варварич, ОксанаМатеріали доповiді учасника XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р.Item Експертиза факторів, що впливають на ефективність перенаправлення клієнтів із ризиком суїциду до сервісів психічного здоров'я(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Горбенко, ПавлоМатеріали доповiді учасника XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р.Item Резилієнс як ресурс професійного функціонування під час війни: тренінгова інтервенція для працівників(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Морозова, ОльгаМатеріали доповiді учасника XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р.Item Когнітивно-поведінкова концептуалізація міжособистісних конфліктів у контексті плекання стійкості(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Нагірна, Діана; Бега, ВікторіяМатеріали доповiді учасника XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р. Когнітивно-поведінкова концептуалізація та опрацювання міжособистісних конфліктів розглядаються як психотерапевтичний інструментарій для одночасного розв’язання конфліктів та розвитку психологічної резилієнтності особистості. Авторками проаналізовано, як структурований STEB-аналіз, пошук цінностей та глибинних переконань, а також техніки когнітивної переоцінки розвивають всі компоненти КПТ-моделі резилієнтності за О. Романчуком. Емпіричні дослідження підтверджують позитивний зв’язок між навичками, отриманими в КПТ, та вищим рівнем психологічної стійкості особистості. Теоретичний аналіз дозволяє припустити, що плекання стійкості в КПТ не обмежується кінцевою фазою терапії, а природно інтегрується в усі етапи терапевтичного процесу.Item Ecological Assessment of Surface Water Conditions of the Danube River(2025) Horoshkova, Lidiіa; Menshov, Oleksandr; Korniichuk, Yuliia; Horoshkov, Stanislav; Ryshykov, IgorPurpose. To provide a comprehensive environmental assessment and forecasting of the condition of surface waters of the Danube River within the Ukrainian section (Reni – Izmail – Vylkove), with a focus on the dynamics of key hydrochemical indicators over the period 2010–2024. Special attention is given to the influence of anthropogenic factors, including intensive navigation, industrial pressure, and the environmental consequences of military actions, which have altered the hydrological regime and deteriorated water quality. Methods. System analysis, statistical data processing, distribution analysis, and regression modeling were employed to assess retrospective dynamics and predict future trends in water quality. The information was sourced from long-term monitoring data collected at observation stations in the cities of Kiliya, Vylkove, and the river’s mouth. Results. The analysis focused on six key water quality indicators: phosphates, ammonium, sulfates, chlorides, biochemical oxygen demand over five days (BOD₅), and dissolved oxygen concentration. Phosphate and ammonium compounds exhibited seasonal fluctuations, attributed to discharges of organic and agricultural origin. Sulfate concentrations were found to be highly variable, combining both natural and anthropogenic sources, while chloride levels remained stable with signs of chronic influence. The analysis of BOD₅ and dissolved oxygen indicators suggests a potential for self-purification, although certain periods revealed deterioration in oxygen balance, particularly due to localized organic overload and disrupted hydrodynamics. Developed regression models allowed the identification of relationships between hydrological changes, port activity intensity, and pollution levels.Conclusions. The main environmental issues of the lower Danube were identified as organic and mineral pollution, eutrophication, decreased oxygen levels, hydromorphological changes, and threats posed by armed conflict. Despite these challenges, the river retains a capacity for partial self-recovery, especially under reduced anthropogenic pressure. Restoring ecological balance will require the implementation of systematic monitoring, modernization of wastewater treatment facilities, effective pollution source management, and Ukraine’s active participation in international environmental regulatory mechanisms, such as the Danube Commission. The modeling results can be used to forecast water environment conditions in both peacetime development and post-war recovery scenarios.Item Місце навичок вирішення конфліктів у сучасних дослідженнях soft skills IT-фахіців(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Чернобровкін, ОлександрМатеріали доповiді учасника XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р.Item Теоретичне обґрунтування формалізованого інструменту планування гри для дітей з РАС(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Чумаченко, ДенисМатеріали доповiді учасника XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р.Item Психологічний добробут учнів як індикатор регулювання конфліктів у школі: висновки з досліджень проблеми булінгу(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Яковенко, АндрійМатеріали доповiді учасника XХII Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 20-21 лютого 2026 р.Item Особливості функціонування мезенхімальних стовбурових клітин за мієлодиспластичних синдромів(Галич-Прес, 2025) Луніна, Карина; Пахаренко, Маргарита; Білько, Денис; Білько, НадіяМієлодиспластичний синдром (МДС) є групою гетерогенних захворювань, що характеризуються порушеннями процесів гемопоезу та прогресуючим дефіцитом клітин крові у кістковому мозку (КМ). Ці порушення виникають унаслідок аномалій у стовбурових клітинах кісткового мозку, що призводить до порушення їхнього диференціювання, проліферації та функціонування. Мезенхімальні стовбурові клітини як ключові регулятори мікросередовища КМ забезпечують підтримку гемопоетичних стовбурових клітин (ГСК), а також беруть участь у процесах імунної регуляції, ангіогенезу та відновлення тканин. Вивчення механізмів, які впливають на функціонування мезенхімальних стромальних клітин (МСК) за мієлодиспластичних синдромів, є важливим для розуміння патогенезу цих захворювань і розробки нових терапевтичних підходів. Саме тому метою стало вивчення функціональних особливостей мезенхімальних стровбурових клітин за МДС. У цій роботі ми аналізували зразки кісткового мозку, отримані від 7 пацієнтів з МДС.Item Уникання ескалаційного тону в новинах про повітряні інциденти у Європі(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Ярошенко, ОлександраТези доповіді учасника науково-практичної конференції "Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик", що відбулася у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 29-31 жовтня 2025 року. Мета дослідження — проаналізувати, як англомовні медіа країн ЄС, НАТО та ширшого євроатлантичного простору висвітлюють дронові інциденти на території Європи у вересні — жовтні 2025 року, та виявити, яким чином мова медіа впливає на формування уявлень про загрозу й політичну відповідальність.Item Трансформація журналістських практик в умовах війни: перехід до рішеннєво-конструктивної моделі як відповідь на кризу довіри та втому від новин(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Дяченко, ВікторТези доповіді учасника науково-практичної конференції "Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик", що відбулася у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 29-31 жовтня 2025 року.Item Трансформація медіарепрезентації ЛГБТК+ спільнот та динаміка гомофобних наративів в українському цифровому просторі в умовах війни(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Поліщук, ЛеонідТези доповіді учасника науково-практичної конференції "Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик", що відбулася у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 29-31 жовтня 2025 року. Мета доповіді — комплексно проаналізувати, як російсько-українська війна вплинула на динаміку медіарепрезентації ЛГБТК+ спільнот та трансформацію гомофобних наративів в українському цифровому дискурсі.Item Еволюція впливу новинних медіа: від контролю інформаційних потоків до формування спільнот(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Яніцький, АндрійТези доповіді учасника науково-практичної конференції "Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик", що відбулася у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 29-31 жовтня 2025 року.Item Використання великих мовних моделей для виявлення маніпулятивних наративів та аналізу інформаційного середовища(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Тартачний, ОлександрТези доповіді учасника науково-практичної конференції "Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик", що відбулася у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 29-31 жовтня 2025 року.Item Соціальна роль журналістики в комунікаційній підтримці українців, які виїжджають за кордон, рятуючись від російсько-української війни(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Некрасов, Павло; Сусська, ОльгаТези доповіді учасника науково-практичної конференції "Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик", що відбулася у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 29-31 жовтня 2025 року.Item Алгоритмічна модерація контенту в період війни: редукція видимості та редакційні наслідки(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Зінченко, МикитаТези доповіді учасника науково-практичної конференції "Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик", що відбулася у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 29-31 жовтня 2025 року.